- розколошматити
- —————————————————————————————розколошма́титидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розколошматити — а/чу, а/тиш, док., перех., розм. Розгромити в бою, бійці, сутичці. || Розбити (перев. голову) … Український тлумачний словник
розколошмачений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошматити … Український тлумачний словник